Артифрин (Artifrin) – инструкция по применению

Содержание

Артифрин-Здоровье инструкция

Артифрин (Artifrin) - инструкция по применению
ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

АРТИФРИН-ЗДОРОВ’Я

( ARTIPHRIN – ZDOROVYE)

Склад

діючі речовини: articaine, epinephrine;

1 мл розчину містить артикаїну гідрохлориду 40 мг, епінефрину 0,006 мг;

допоміжні речовини: натрію метабісульфіт (Е 223), гліцин, натрію хлорид, кислота хлористоводнева, вода для ін’єкцій.

Фармакотерапевтична група

Препарати для місцевої анестезії. Артикаїн, комбінації.

Код АТС N01В В58.

Показання

Стандартні операції, такі як неускладнені поодинокі або множинні екстракції, підготовка порожнини зуба, підготовка зуба під коронку.

Протипоказання

Підвищена індивідуальна чутливість до компонентів препарату, сульфітів або до інших місцевих анестетиків амідного типу, тяжкі порушення утворення серцевих імпульсів або порушення провідності (AV-блокада II-III ступеня, виражена брадикардія), гостра декомпенсована (застійна) серцева недостатність, тяжка артеріальна гіпотензія/гіпертензія, анестезія термінальних нервових гілок, закритокутова форма глаукоми, пароксизмальна тахікардія, миготлива аритмія, гіпертиреоз, феохромоцитома, одночасний прийом неселективних β-блокаторів, лікування трициклічними антидепресантами або інгібіторами МАО (серцево-судинні ефекти препарату можуть посилюватися упродовж 14 днів після припинення лікування інгібіторами МАО), бронхіальна астма при підвищеній чутливості до сульфітів. Протипоказане внутрішньовенне введення препарату.

Спосіб застосування та дози

Препарат призначений для введення під слизову оболонку порожнини рота. Режим дозування індивідуальний.

Перед застосуванням препарату необхідно зробити шкірну пробу для виключення підвищеної чутливості. До введення препарату слід завжди проводити аспіраційну пробу для виключення можливості внутрішньосудинного введення.

При неускладненому щипцевому видаленні зубів верхньої щелепи і відсутності запалення зазвичай вводять у підслизову перехідної складки з вестибулярного боку 1,7 мл препарату на кожен зуб. В окремих випадках може знадобитися додаткова вестибулярна ін’єкція (1-1,7 мл) для забезпечення повного знеболення.

При видаленні кількох зубів, розташованих поруч, у більшості випадків кількість ін’єкцій з вестибулярної сторони можна зменшити.

Для анестезії при піднебінних розрізах або накладенні швів з метою створення піднебінного депо вводять 0,1 мл препарату за одну ін’єкцію.

У випадку неускладненого видалення щипцями премолярів нижньої щелепи при відсутності запалення можна не проводити мандибулярну анестезію, оскільки інфільтраційна анестезія, яка забезпечується при введенні 1,7 мл препарату на кожен зуб, зазвичай є достатньою. Якщо немає бажаного ефекту, проводять додаткову вестибулярну ін’єкцію (1-1,7 мл препарату). Проведення класичної мандибулярної анестезії показане лише тоді, коли після проведення зазначених вище процедур не вдалося досягти повної анестезії.

Для обробки каріозних порожнин або при препаруванні під коронку будь-якого зуба (за винятком нижніх молярів) препарат вводять у дозі 0,5-1,7 мл на кожен зуб за типом інфільтраційної анестезії з вестибулярного боку.

Під час проведення однієї лікувальної процедури дорослим може бути введено до 7 мг препарату на 1 кг маси тіла. Дози до 500 мг (що дорівнює 12,5 мл ін’єкційного розчину) добре переносяться пацієнтами при проведенні перед ін’єкцією аспіраційної проби.

Дітям кількість введеного препарату необхідно коригувати індивідуально, залежно від віку і маси тіла дитини. Не можна перевищувати максимальну дозу, яка становить 7 мг артикаїну на 1 кг маси тіла.

У пацієнтів літнього віку і пацієнтів з тяжкою дисфункцією печінки і нирок може спостерігатися збільшення концентрації артикаїну у плазмі крові. До таких пацієнтів слід виявляти особливу обережність і застосовувати мінімальну дозу, необхідну для досягнення достатньої глибини анестезії.

Побічні реакції

Препарат зазвичай добре переноситься, проте можливий розвиток наступних побічних реакцій:

з боку нервової системи: головний біль, запаморочення, парестезія, гіпестезія; при застосуванні надто високих доз препарату або випадковому внутрішньосудинному введенні — неспокій, нервозність, порушення свідомості, ступор (який іноді може прогресувати до втрати свідомості), кома, диспное, апное, тремор, посмикування м’язів, судоми.

Ураження нервів (наприклад параліч лицьового нерва) і зниження сенсорної та смакової чутливості в орофаціальній зоні не є побічними ефектами, специфічними для артикаїну. Проте подібні реакції теоретично можуть виникати при будь-яких стоматологічних втручаннях у зв’язку з особливостями анатомічної будови ділянки, у яку робиться ін’єкція, або через неправильну техніку проведення ін’єкції.

з боку органів зору: затьмареність зору, диплопія, минуща сліпота.

з боку системи травлення: нудота, блювання, діарея.

з боку серцево-судинної системи: підвищення/зниження артеріального тиску, тахікардія, брадикардія, аритмії, серцева недостатність, шок.

алергічні реакції: набряк або запалення у місці ін’єкції, шкірне висипання, свербіж, кон’юнктивіт, риніт, ангіоневротичний набряк, включаючи набряк верхньої і/або нижньої губи, щік, язика, ої щілини з утрудненням ковтання і дихання, стридорозне дихання, гострий напад астми, кропив’янка, анафілактичний шок.

інші: при випадковій внутрішньосудинній ін’єкції у місці введення можливий розвиток зони ішемії, яка іноді прогресує до ступеня тканинного некрозу.

Передозування

Симптоми передозування

  • Ознаки збудження ЦНС: неспокій, тривога, сплутаність свідомості, прискорене дихання, тахікардія, підвищення артеріального тиску, яке супроводжується почервонінням обличчя, нудотою, блюванням, тремором, мимовільними м’язовими скороченнями, тоніко-клонічними судомами.
  • Ознаки пригнічення ЦНС: запаморочення, зниження слуху, втрата здатності розмовляти, втрата свідомості, м’язова атонія, вазомоторний параліч (слабкість, блідість шкірних покривів), задишка, летальний наслідок як результат паралічу дихального центру.
  • Ознаки пригнічення серцево-судинної діяльності: брадикардія, аритмія, фібриляція шлуночків, зниження артеріального тиску, ціаноз, зупинка серця.

Невідкладні заходи та антидоти

При появі перших ознак передозування слід припинити ін’єкцію і перевести пацієнта у горизонтальне положення.

Слід забезпечити прохідність дихальних шляхів пацієнта, контролювати пульс і артеріальний тиск.

Навіть у тому випадку, коли симптоми інтоксикації не здаються тяжкими, рекомендується встановити внутрішньовенний катетер для забезпечення негайного внутрішньовенного доступу, якщо він знадобиться.

При порушеннях дихання, залежно від тяжкості стану, рекомендується застосовувати кисень, а також, у разі необхідності, — штучне дихання. У разі необхідності проводять інтубацію трахеї у поєднанні з контрольованою вентиляцією легенів.

Мимовільні м’язові скорочення або генералізовані судоми купірують внутрішньовенним введенням протисудомних засобів короткої дії (суксаметонію хлорид, діазепам). Також рекомендується застосовувати штучне дихання (кисень).

Зниження артеріального тиску, тахікардія або брадикардія можуть усуватися просто шляхом переведення пацієнта у горизонтальне положення або у положення, при якому ноги підняті трохи вище голови.

При тяжких порушеннях кровообігу після припинення ін’єкції слід вжити додаткових невідкладних заходів: забезпечити прохідність дихальних шляхів (інсуфляція кисню), розпочати внутрішньовенне інфузійне введення збалансованого електролітного розчину і внутрішньовенне введення глюкокортикоїдів, відновити об’єм циркулюючої крові (додатково, у разі необхідності, застосовують плазмозамінники, альбумін людини). У випадку загрози циркуляторного колапсу і наростаючої брадикардії проводять негайну внутрішньовенну ін'єкцію епінефрину (адреналіну). Для цього необхідно розвести 1 мл розчину епінефрину 1:1000 до 10 мл (замість цього можна застосовувати розчин епінефрину 1:10000) і повільно ввести 0,25-1 мл цього розчину (= 0,025-0,1 мг адреналіну) під контролем частоти пульсу і артеріального тиску (увага: можливе виникнення аритмії серця). Не вводити понад 1 мл цього розчину (0,1 мг адреналіну) під час однієї внутрішньовенної ін’єкції. Якщо цієї кількості епінефрину недостатньо, то його рекомендується додавати до інфузійного розчину (швидкість інфузії коригується відповідно до частоти пульсу і артеріального тиску).

Тяжкі форми тахікардії та тахіаритмії можна ліквідувати за допомогою протиаритмічних препаратів (крім неселективних β-блокаторів). У таких випадках необхідним є застосування кисню та контроль за кровообігом.

У разі підвищення артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію у разі необхідності слід застосовувати периферичні вазодилататори.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Досвіду застосування артикаїну вагітним жінкам немає, тому застосування препарату під час вагітності можливе лише після ретельного аналізу співвідношення користь/ризик.

У зв’язку з швидким виведенням артикаїн не виявляється у грудному молоці у кількостях, які б мали клінічне значення. Адреналін проникає у грудне молоко, однак він також швидко розпадається. Оскільки до сьогодні шкідливого впливу на немовлят не спостерігалося, то при нетривалому застосуванні препарату немає необхідності припиняти годування груддю.

Діти

При застосуванні дітям кількість введеного препарату необхідно коригувати індивідуально, залежно від віку і маси тіла дитини. Не можна перевищувати максимальну дозу, яка становить 7 мг артикаїну на 1 кг маси тіла.

Особливості застосування

Для уникнення появи побічних ефектів необхідно обирати найнижчу можливу дозу, перед ін’єкцією проводити аспіраційну і шкірну проби.

Препарат слід з обережністю застосовувати при стенокардії, атеросклерозі, порушеннях згортання крові, тяжких порушеннях функції печінки або нирок.

Не можна проводити ін’єкції у зоні запалення (інфікування), оскільки посилюється всмоктування препарату, що призводить до зниження його ефективності.

Приймати їжу рекомендується тільки після повного відновлення чутливості.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Тільки стоматолог має вирішувати, з якого часу після введення препарату пацієнт знову може керувати транспортними засобами або працювати з механізмами.

Страх, пов’язаний з очікуванням стоматологічної маніпуляції, і стрес, яким вона супроводжується, можуть призвести до зміни здатності ефективно діяти, однак відповідні дослідження показали, що місцева анестезія артикаїном не призводить до будь-якого помітного погіршення здатності керувати транспортним засобом.

У чутливих хворих можлива поява небажаних реакцій з боку центральної нервової системи.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Судинозвужувальний ефект епінефрину підсилюють трициклічні антидепресанти та інгібітори МАО. Одночасне застосування препарату і неселективних β-блокаторів підвищує ризик розвитку гіпертонічного кризу або тяжкої брадикардії (див. розділ «Протипоказання»).

Комбінації різних анестетиків мають адитивний ефект і чинять більш виражений вплив на серцево-судинну і центральну нервову системи.

Епінефрин може блокувати вивільнення інсуліну підшлунковою залозою, внаслідок чого знижується дія пероральних антидіабетичних препаратів.

При лікуванні антитромботичними засобами (гепарин, ацетилсаліцилова кислота) випадковий прокол судини під час місцевої анестезії може спричинити серйозну кровотечу.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Комбінований препарат, який містить артикаїн та епінефрин (адреналін), призначений для інфільтраційної і провідникової анестезії у стоматології. Чинить швидку (через 1-3 хвилини) і відносно тривалу (не менше 45 хвилин) місцевоанестезуючу дію, характеризується надійним знеболювальним ефектом.

Артикаїн – місцевий анестетик амідної групи ряду тіофенів. Механізм дії полягає у зменшенні проведення імпульсів по нервових волокнах шляхом блокування потенціал-залежних натрієвих каналів клітинних мембран.

Епінефрин виявляє судинозвужувальну дію, внаслідок чого підсилює і пролонгує дію артикаїну, перешкоджає системній абсорбції артикаїну і розвитку його побічних ефектів.

Фармакокінетика. Рівень зв’язування артикаїну з білками плазми крові становить 95 %. Після ін’єкції під слизову оболонку порожнини рота період напіввиведення становить 25,3 ± 3,3 хвилини. 10 % артикаїну метаболізується у печінці, переважно під дією естераз, що містяться у плазмі крові та тканинах. Артикаїн виводиться з організму переважно нирками у вигляді артикаїнової кислоти.

Основні фізико-хімічні властивості

прозорий безбарвний або злегка жовтувато-зеленуватий розчин.

Умови зберігання

Зберігати в оригінальній упаковці при температурі не вище 25 °С. Зберігати у недоступному для дітей місці. Не заморожувати.

Упаковка. Розчин для ін’єкцій по 1,7 мл в ампулах № 10 у коробці, № 10 (5х2) у блістерах у коробці; по 1,7 мл у карпулах № 50 (10х5) у блістерах у коробці.

(ТОВ «Фармацевтична компанія Здоров’я)

Розчин для ін’єкцій по 1,7 мл в ампулах № 50 (10х5) у блістерах у коробці

(ТОВ «Фармекс Груп).

Категор ія відпуску. За рецептом.

Виробник

ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я».

ТОВ «Фармекс Груп»).

Місцезнаходження

Україна, 61013, м. Харків, вул. Шевченка, 22. ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров’я».

Україна, 83300, Київська область, м. Бориспіль, вул.. Шевченка, 100. (ТОВ «Фармекс Груп»)

Источник: https://MedTab.com.ua/artifrin-zdorove/instrukciya/

АРТИФРИН

Артифрин (Artifrin) - инструкция по применению

Раствор для инъекций1 мл
артикаина гидрохлорид40 мг
эпинефрин (в форме гидрохлорида)6 мкг

1.7 мл – ампулы (10) – пачки картонные.1.7 мл – картриджи (10) – пачки картонные.1.

8 мл – картриджи (10) – пачки картонные.1.7 мл – картриджи (10) – упаковки ячейковые контурные (1) – пачки картонные.1.7 мл – картриджи (10) – упаковки ячейковые контурные (5) – пачки картонные.1.8 мл – картриджи (10) – упаковки ячейковые контурные (1) – пачки картонные.

1.

8 мл – картриджи (10) – упаковки ячейковые контурные (5) – пачки картонные.

Фармакологическое действие

Комбинированное средство, действие которого обусловлено входящими в его состав компонентами; оказывает местноанестезирующее действие. Эпинефрин, вызывая сужение сосудов в месте введения, затрудняет его всасывание и удлиняет действие.

Время наступления эффекта – 0.5-3 мин, длительность действия – 45 мин.

Показания

— инфильтрационная и проводниковая анестезия (в т.ч. в стоматологии – экстирпация зуба, пломбирование полости, обтачивание зубов для коронок).

Противопоказания

— гиперчувствительность;

— B12-дефицитная анемия;

— метгемоглобинемия;

— пароксизмальная желудочковая тахикардия;

— мерцательная тахиаритмия;

— закрытоугольная глаукома;

— гипоксия;

— непереносимость сульфогрупп (особенно при бронхиальной астме).

С осторожностью: дефицит холинэстеразы, почечная недостаточность, бронхиальная астма, сахарный диабет, гипертиреоз, артериальная гипертензия, детский возраст (до 4 лет – эффективность и безопасность не определены).

При проведении парацеребральной блокады: преэклампсия, кровотечения в последнем триместре, амнионит.

Дозировка

Инфильтрационная анестезия: тонзиллэктомия (на каждую миндалину) – 5-10 мл; вправление переломов – 5-20 мл; шов промежности – 5-15 мл.

Проводниковая анестезия: анестезия по Оберсту – 2-4 мл, ретробульбарная – 1-2 мл, межреберная – 2-4 мл (на каждый сегмент), паравертебральная – 5-10 мл, перидуральная (эпидуральная) – 10-30 мл, сакральная – 10-30 мл, блокада тройничного нерва – 1-5 мл, блокада звездчатого узла – 5-10 мл, блокада брахиального сплетения – 10-30 мл (надключичный или подмышечный доступ), блокада наружных половых органов – 7-10 мл (на каждую сторону), парацервикальная блокада – 6-10 мл (на каждую сторону).

При неосложненном удалении зубов верхней челюсти в невоспалительной стадии вводят под слизистую оболочку в области переходной складки – вестибулярное депо 1.7 мл на зуб, при необходимости – дополнительно 1-1.7 мл; небный разрез или шов – небное депо 0.1 мл.

При удалении премоляров нижней челюсти (5-5) в неосложненной стадии инфильтрационная анестезия дает эффект проводникового обезболивания.

При препарации полостей и обточке зубов для коронок, за исключением моляров нижней челюсти, – вестибулярная инъекция 0.5-1.7 мл на зуб. Максимальная доза – 7 мг/кг.

Со стороны ЦНС (зависит от величины примененной дозы): головная боль, нарушение сознания (вплоть до потери его); нарушения дыхания (вплоть до апноэ); тремор, подергивание мышц, судороги.

Со стороныпищеварительной системы: тошнота, рвота, диарея.

Со стороны органов чувств: редко – преходящие нарушения зрения (вплоть до слепоты), диплопия.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: снижение АД, тахикардия, брадикардия, аритмия.

Аллергические реакции: гиперемия и зуд кожи, конъюнктивит, ринит, ангионевротический отек различной степени выраженности (включая отек верхней и/или нижней губы и/или щек, ой щели с затруднением акта глотания, крапивницу, затруднение дыхания), анафилактический шок.

Местные реакции: отек или воспаление в месте инъекции, появление ишемических зон в месте введения (вплоть до развития тканевого некроза – при случайном внутрисосудистом введении); повреждение нерва (вплоть до развития паралича) – возникает только при нарушении техники инъекции.

Передозировка

Симптомы: головокружение, двигательное возбуждение, потеря сознания, снижение АД, тахикардия, брадикардия.

Лечение: при появлении первых признаков передозировки во время инъекции необходимо прекратить введение препарата, придать больному горизонтальное положение, обеспечить свободную проходимость дыхательных путей, контролировать ЧСС и АД.

При диспноэ, апноэ – кислород, эндотрахеальная интубация, ИВЛ (центральные аналептики противопоказаны); при судорогах – в/в медленно барбитураты короткого действия с одновременной подачей кислорода и контролем гемодинамики; при тяжелых нарушениях кровообращения и шоке – в/в инфузия растворов электролитов и плазмозаменителей, ГКС, альбумина; при сосудистом коллапсе и возрастающей брадикардии – в/в медленно эпинефрин 0.1 мг, далее в/в капельно под контролем ЧСС и АД; при выраженной тахикардии и тахиаритмии – в/в бета-адреноблокаторы (селективные); при повышении АД – периферические вазодилататоры. Оксигенотерапия и контроль состояния кровообращения необходимы во всех случаях.

Лекарственное взаимодействие

Трициклические антидепрессанты, ингибиторы МАО усиливают гипертензивное действие.Местноанестезирующее действие артикаина усиливают и удлиняют сосудосуживающие средства.

Неселективные бета-адреноблокаторы увеличивают риск развития гипертонического криза и выраженной брадикардии.

Особые указания

Не вводить в/в! Во избежание внутрисосудистой инъекции необходимо проводить тест на аспирацию. Инъекционное давление должно соответствовать чувствительности ткани.Нельзя производить инъекцию в воспаленную область.Прием пищи возможен только после восстановления чувствительности.Для предотвращения инфекции (в т.ч.

вирусного гепатита) необходимо при каждом заборе раствора из флаконов или ампул всегда использовать новые стерильные шприцы и иглы. Открытые картриджи нельзя использовать снова для др. пациентов (опасность гепатита). Нельзя использовать поврежденный картридж.

На этикетке флакона многоразового использования нужно отмечать время первого забора раствора.

Вскрытые флаконы должны храниться соответственно инструкции и использоваться в течение 2 дней.

Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами

Возможность допуска пациента к управлению транспортными средствами или к занятию деятельностью, требующей высокой психической и двигательной реакции, определяется врачом.

Беременность и лактация

Не оказывает вредного действия на плод (за исключением возможной брадикардии) при любой технике применения и дозировке.

Применение в детском возрасте

С осторожностью: детский возраст (до 4 лет – эффективность и безопасность не определены).

При нарушениях функции почек

С осторожностью: почечная недостаточность.

Обнаружили ошибку? Выделите ее и нажмите Ctrl+Enter.

Источник: https://health.mail.ru/drug/artifrin/

Артифрин (Artifrin) раствор для инъекций – Медицинский портал

Артифрин (Artifrin) - инструкция по применению

Производители: Здоровье (Фармацевтическая компания)

Действующие вещества

Класс заболеваний

  • Не указано. См. инструкцию

Клинико-фармакологическая группа

  • Не указано. См. инструкцию

Фармакологическое действия

Фармакологическая группа

  • Местные анестетики в комбинациях

Раствор для инъекций Артифрин (Artifrin)

Инструкция по медицинскому применению препарата

  • Показания к применению
  • Форма выпуска
  • Использование во время беременности
  • Противопоказания к применению
  • Побочные действия
  • Способ применения и дозы
  • Передозировка
  • Взаимодействия с другими препаратами
  • Особые указания при приеме
  • Условия хранения
  • Срок годности

Показания к применению

— инфильтрационная и проводниковая анестезия (в т.ч. в стоматологии — экстирпация зуба, пломбирование полости, обтачивание зубов для коронок).

Форма выпуска

раствор для инъекций 40 мг + 0,005 мг/мл; картридж 1.7 мл, упаковка контурная ячейковая 10, пачка картонная 1;

раствор для инъекций 40 мг + 0,005 мг/мл; картридж 1.7 мл, упаковка контурная ячейковая 10, пачка картонная 5;

раствор для инъекций 40 мг + 0,005 мг/мл; картридж 1.7 мл, пачка картонная 10;

раствор для инъекций 40 мг + 0,005 мг/мл; картридж 1.8 мл, упаковка контурная ячейковая 10, пачка картонная 1;

раствор для инъекций 40 мг + 0,005 мг/мл; картридж 1.8 мл, упаковка контурная ячейковая 10, пачка картонная 5;

раствор для инъекций 40 мг + 0,005 мг/мл; картридж 1.8 мл, пачка картонная 10;

Использование во время беременности

Не оказывает вредного действия на плод (за исключением возможной брадикардии) при любой технике применения и дозировке.

Противопоказания к применению

— гиперчувствительность;

— B12-дефицитная анемия;

— метгемоглобинемия;

— пароксизмальная желудочковая тахикардия;

— мерцательная тахиаритмия;

— закрытоугольная глаукома;

— гипоксия;

— непереносимость сульфогрупп (особенно при бронхиальной астме).

С осторожностью: дефицит холинэстеразы, почечная недостаточность, бронхиальная астма, сахарный диабет, гипертиреоз, артериальная гипертензия, детский возраст (до 4 лет — эффективность и безопасность не определены).

При проведении парацеребральной блокады: преэклампсия, кровотечения в последнем триместре, амнионит.

Побочные действия

Со стороны ЦНС (зависит от величины примененной дозы): головная боль, нарушение сознания (вплоть до потери его); нарушения дыхания (вплоть до апноэ); тремор, подергивание мышц, судороги.

Со стороныпищеварительной системы: тошнота, рвота, диарея.

Со стороны органов чувств: редко — преходящие нарушения зрения (вплоть до слепоты), диплопия.

Со стороны сердечно-сосудистой системы: снижение АД, тахикардия, брадикардия, аритмия.

Аллергические реакции: гиперемия и зуд кожи, конъюнктивит, ринит, ангионевротический отек различной степени выраженности (включая отек верхней и/или нижней губы и/или щек, ой щели с затруднением акта глотания, крапивницу, затруднение дыхания), анафилактический шок.

Местные реакции: отек или воспаление в месте инъекции, появление ишемических зон в месте введения (вплоть до развития тканевого некроза — при случайном внутрисосудистом введении); повреждение нерва (вплоть до развития паралича) — возникает только при нарушении техники инъекции.

Способ применения и дозы

Инфильтрационная анестезия: тонзиллэктомия (на каждую миндалину) — 5-10 мл; вправление переломов — 5-20 мл; шов промежности — 5-15 мл.

Проводниковая анестезия: анестезия по Оберсту — 2-4 мл, ретробульбарная — 1-2 мл, межреберная — 2-4 мл (на каждый сегмент), паравертебральная — 5-10 мл, перидуральная (эпидуральная) — 10-30 мл, сакральная — 10-30 мл, блокада тройничного нерва — 1-5 мл, блокада звездчатого узла — 5-10 мл, блокада брахиального сплетения — 10-30 мл (надключичный или подмышечный доступ), блокада наружных половых органов — 7-10 мл (на каждую сторону), парацервикальная блокада — 6-10 мл (на каждую сторону).

При неосложненном удалении зубов верхней челюсти в невоспалительной стадии вводят под слизистую оболочку в области переходной складки — вестибулярное депо 1.7 мл на зуб, при необходимости — дополнительно 1-1.7 мл; небный разрез или шов — небное депо 0.1 мл.

При удалении премоляров нижней челюсти (5-5) в неосложненной стадии инфильтрационная анестезия дает эффект проводникового обезболивания.

При препарации полостей и обточке зубов для коронок, за исключением моляров нижней челюсти, — вестибулярная инъекция 0.5-1.7 мл на зуб. Максимальная доза — 7 мг/кг.

Взаимодействия с другими препаратами

Трициклические антидепрессанты, ингибиторы МАО усиливают гипертензивное действие.

Местноанестезирующее действие артикаина усиливают и удлиняют сосудосуживающие средства.

Неселективные бета-адреноблокаторы увеличивают риск развития гипертонического криза и выраженной брадикардии.

Особые указания при приеме

Не вводить в/в! Во избежание внутрисосудистой инъекции необходимо проводить тест на аспирацию. Инъекционное давление должно соответствовать чувствительности ткани.

Нельзя производить инъекцию в воспаленную область.

Прием пищи возможен только после восстановления чувствительности.

Для предотвращения инфекции (в т.ч. вирусного гепатита) необходимо при каждом заборе раствора из флаконов или ампул всегда использовать новые стерильные шприцы и иглы. Открытые картриджи нельзя использовать снова для др. пациентов (опасность гепатита). Нельзя использовать поврежденный картридж.

На этикетке флакона многоразового использования нужно отмечать время первого забора раствора. Вскрытые флаконы должны храниться соответственно инструкции и использоваться в течение 2 дней.

Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами

Возможность допуска пациента к управлению транспортными средствами или к занятию деятельностью, требующей высокой психической и двигательной реакции, определяется врачом.

Условия хранения

В защищенном от света месте, при температуре не выше 25 °C (не замораживать).

Хранить в недоступном для детей месте.

Принадлежность к ATX-классификации:

N Нервная система

N01 Анестетики

N01B Препараты для местной анестезии

N01BB Амиды

Похожие по действию препараты:

  • Тантум Верде (Tantum Verde)Раствор для местного применения
  • Меновазин (Menovasin)Раствор для местного применения
  • Гепариновая мазь (Heparin ointment)Мазь для наружного применения
  • Новосепт Форте (Novosept Forte)Спрей для горла
  • Мараславин (Maraslavin)Раствор для местного применения
  • Лидокаин (Lidocaine)Раствор для инъекций
  • Димексид (Dimexid)Концентрат для наружного применения
  • Убистезин (Ubistesine)Раствор для инъекций
  • Септолете плюс (Septolete plus)Пастилки
  • нео-ангин (neo-angin)Таблетки для рассасывания

Источник: http://www.medicine.regnews.info/artifrin-rastvor-dlya-inekcij

Артифрин – описание препарата, инструкция по применению, отзывы

Артифрин (Artifrin) - инструкция по применению

Производители: Здоровье (Фармацевтическая компания)

Действующие вещества
Класс заболеваний

  • Не указано. См. инструкцию

Клинико-фармакологическая группа

  • Не указано. См. инструкцию

Фармакологическое действия
Фармакологическая группа

  • Местные анестетики в комбинациях

Артифрин – Здоровье: инструкция по применению

Артифрин (Artifrin) - инструкция по применению
Самолечение может быть вредным для вашего здоровья.
Необходимо проконсультироваться с врачом, а также ознакомиться с инструкцией перед применением.

1 мл раствора содержит артикаина гидрохлорида в пересчете на 100 % вещество 40 мг, эпинефрина в пересчете на 100 % вещество-(в форме гидрохлорида) 0.006 мг;

вспомогательные вещества: натрия метабисульфит, глицин (в пересчете на 100% вещество), натрия хлорид, 1М раствор кислоты хлористоводородной, вода для инъекций. 

Описание

Прозрачный бесцветный или слегка желтовато-зеленоватый раствор.

Комбинированный препарат, содержащий артикаин и эпинефрин (адреналин), предназначенный для местной анестезии в стоматологии.

Артикаин – местный анестетик амидной группы ряда тиофенов. В тканях подвергается гидролизу и освобождает основание, обладающее высокой диффузионной способностью и проникающее через мембрану внутрь нервного волокна. Ионизируется и трансформируется в катион.

Взаимодействуя с рецепторами, ингибирует вход ионов натрия в клетку нейрона в фазе деполяризации, предотвращает возникновение и проведение нервного импульса.

Вследствие высокой способности связываться с белками крови артикаин характеризуется низкой системной токсичностью.

Эпинефрин оказывает сосудосуживающее действие, вследствие чего усиливает и пролонгирует действие артикаина. Эпинефрин препятствует системной абсорбции артикаина и развитию его побочных эффектов.

При инфильтрационной и проводниковой анестезии в стоматологии препарат оказывает быстрое (через 1 – 3 мин) и относительно длительное (не менее 45 мин) местноанестезирующее действие, характеризуется надежным обезболивающим эффектом. Препарат не нарушает заживление ран, что обусловлено хорошей тканевой переносимостью.

Вызывает слабую поверхностную анестезию. 

Фармакокинетика

Артикаин при подслизистом введении в полость ота имеет высокую диффузионную способность: связывается с белками плазмы на 95 %, плохо проникает через плацентарный барьер. Биотрансформируется в печени. Период полувыведения – около 25 мин, Выводится в основном почками (около 60 %).

Артикаин через плацентарный барьер проникает в весьма незначительном количестве; практически не определяется в грудном молоке.

Показания к применению, Инфильтрационная и проводниковая анестезия в стоматологии, в т. ч. при неосложненном удалении одного или нескольких зубов, при лечении кариеса и его осложнений, при препарировании зубов поц коронки. 

Побочное действие

Со стороны центральной и периферической нервной системы: головная боль, нарушение зрения, диспноэ, апноэ, тремор, подергивания мышц; редко – нарушение сознания, судороги. Эти побочные эффекты являются дозозависимыми.

Со стороны органа зрения: редко – затуманивание зрения, диплопия, преходящая слепота. Со стороны системы пищеварения: тошнота, рвота, диарея. Со стороны сердечно-сосудистой системы: редко – повышение артериального давления, тахикардия, брадикардия.

Аллергические реакции: редко – отек или воспаление в месте инъекции, кожная сыпь, зуд, конъюнктивит, ринит, ангионевротический отек, включая отек верхней и/или нижней губы, щек, языка, ой щели с затруднением глотания и дыхания, крапивница, анафилактический шок.

Прочие: при случайной внутрисосудистой инъекции в месте введения возможно развитие зоны ишемии, иногда прогрессирующей до степени тканевого некроза. 

При развитии начальных признаков токсического действия (симптомы – головокружение, двигательное беспокойство, ступор) следует прекратить введение препарата и уложить пациента.

Необходимо обеспечить проходимость дыхательных путей, контролировать частоту сердечных сокращений и артериальное давление.

При нарушениях дыхания следует назначить оксигенотерапию; при необходимости — применить искусственное дыхание или интубацию трахеи для проведения контролируемой вентиляции легких. Аналелтики центрального действия противопоказаны.

Непроизвольные мышечные сокращения или генерализованные судороги купируют внутривенно введением барбитуратов короткого или ультракороткого действия. Их введение следует проводить медленно, регистрируя эффект, под постоянным контролем сердечной деятельности. Введений барбитуратов должно сопровождаться инфузией жидкости.

При тяжелых нарушениях кровообращения, а также при шоке пациента переводят в горизонтальное положение И' слегка приподнимают ноги, контролируют проходимость дыхательных путей, проводят ингаляцию кислородом, внутривенную инфузию электролитных и плазмозамещающих растворов, альбумина; внутривенное введение глюкокортикоидов (эквивалент 250 – 1000 мг метилпреднизолона).

При выраженном снижении артериального давления и брадикардии необходимо внутривенное введение 0.025 “0,1 мг элинефрина (0,25 – 1 мл раствора концентрации 0,1 мг/мл). Введение проводят медленно, не более 0,1 мг за одно введение, контролируя частоту сердечных сокращений и артериальное давление. Если эта доза недостаточна, необходимо добавить эпинефрин к инфузионному растэсру.

При тахикардии или артериальной гипотензии обычно достаточно переместить пациента в горизонтальное положение и слегка приподнять ноги. При выраженной тахикардии или тахиаритмии вводят внутривенно антиаритмические препараты, но не следует приравнять неселективные блокаторы Р-адренорецепторов.

При повышении артериального давления у пациентов, страдающих артериальной гипертензией назначают периферические вазодилататоры. 

Взаимодействие с другими лекарственными средствами

Сосудосуживающий эффект эпинефрина, входящего в состав препарата, усиливают трициклические антидепрессанты и ингибиторы моноаминоксидазы. При одновременном применении препарата и неселективных адреноблокаторов повышается риск гипертензивного криза и выраженной брадикардии.

Особенности применения

Препарат не предназначен для внутривенного введения.

Необходимо быть крайне осторожным при назначениилрепарата больным с дефицитом холинэстеразы (вследствие вероятности пролонгирования, а иногда усиления действия препарата), с нарушениями дыхательной и сердечной деятельности.

В случае, если препарат применяется для этого пациента впервые – необходимо проведение кожной пробы: внутрикожно вводят 0,02 мл препарата и з течение 15 мин наблюдают местную реакцию. При наличии выраженной гиперемии, зуда и других явлений непереносимости препарат не применяют.

Вследствие присутствия в препарате вазоконстриктора эпинефрина, Артифрин-Здоровье осторожностью назначают пациентам с сердечно-сосудистыми и эндокринными заболеваниями (пороки сердца, артериальная гипертензия, тиреотоксикоз, сахарный диабет и др.

), а также получающим З'адреноблокатсры, трициклические антидепрессанты и ингибиторы моноаминоксидазы.

Не следует применять для инъекции поврежденные картриджи. Частично использованные, картриджи нельзя применять для лечения других пациентов (для исключения риска инфицирования вирусным гепатитом и др.).

Прием пищи допустим только после восстановления чувствительности.

Применение в период беременности и кормления грудью. Возможно применение препарата в период беременности и кормления грудью, т. к.

он проникает через плацентарный барьер э меньшем количестве, чем другие анестетики, и не определяется в грудном молоке в клинически значимых концентрациях. Влияние на возможность управления транспортными средствами и механизмами.

При оценке возможностей пациента к выполнению потенциально опасной деятельности, в т. ч. к управлению транспортными средствами, следует учитывать индивидуальную реакцию на препарат. 

Раствор для инъекций по 1,7 мл в ампулах или картриджах № 10 в пачке. По 1,7 мл в картриджах в контурных ячейковых упаковках № 10×5 в пачкеХранить в защищенном от света месте при температуре от 8 °С до 25 °С. Не допускать замораживания. Хранить в недоступном для детей месте.2 года. Не использовать по истечении срока годности!По рецепту. Самолечение может быть вредным для вашего здоровья.
Необходимо проконсультироваться с врачом, а также ознакомиться с инструкцией перед применением.

Источник: https://apteka.103.by/artifrin-zdorove-instruktsiya/

Поделиться:
Нет комментариев

    Добавить комментарий

    Ваш e-mail не будет опубликован. Все поля обязательны для заполнения.