Треосульфан медак (Treosulfan medac) – инструкция по применению

Содержание

Треосульфан медак

Треосульфан медак (Treosulfan medac) - инструкция по применению

Порошок для приготовления раствора для инфузий белого цвета, кристаллический.

Флаконы (5) – пачки картонные.

Фармакологическое действие

Треосульфан является предшественником бифункционального алкилирующего цитотоксического агента диэпоксибутана. При физиологических условиях (рН=7.4; t=37°С) фармакологически неактивный треосульфан с периодом полураспада 2.

2 ч превращается (неферментативным путем) в 2 активных метаболита – моно- и диэпоксибутан, которые обладают способностью алкилировать нуклеофильные центры ДНК.

Активные метаболиты треосульфана специфически оказывают угнетающее действие на гемопоэтические стволовые клетки, Т и В лимфоциты, а также оказывают цитотоксическое действие на ряд солидных и гемопоэтических опухолей.

Фармакокинетика

После внутривенного введения для треосульфана характерно быстрое распределение с последующей элиминацией в соответствии с кинетикой 1 порядка, Т1/2 составляет около 88 мин. Приблизительно 22% введенной дозы выделяется в неизмененном виде с мочой в течение 24 ч, около 90% от этого количества — в течение первых 6 ч после введения.

Показания

Треосульфан медак применяется как в режиме монотерапии (при наличии противопоказаний к применению цисплатина), так и в комбинации с цисплатином или другими противоопухолевыми препаратами для паллиативного лечения эпителиальных опухолей яичников стадии II-IV.

Противопоказания

— повышенная чувствительность к треосульфану;

— выраженное и продолжительное угнетение кроветворения;

— беременность и период кормления грудью.

Дозировка

Препарат вводится строго внутривенно в виде непродолжительной инфузии, в течение 15-30 мин.

Треосульфан в режиме монотерапии назначают в дозе 8 г/м2 поверхности тела 1 раз в 3-4 недели.

Пациентам с факторами риска возникновения угнетения костного мозга (предшествующая терапия миелосупрессивными препаратами, лучевая терапия, снижение кроветворных резервов костного мозга, вызванного другими причинами, плохое общее состояние), треосульфан в виде монотерапии должен назначаться в начальной дозе, не превышающей 6 г/м2 поверхности тела.

При комбинированном лечении совместно с цисплатином, треосульфан назначается в дозе 5 г/м2 поверхности тела также 1 раз в 3-4 недели.

Рекомендации по коррекции дозы треосульфана.

При снижении в предыдущем курсе терапии треосульфаном количества лейкоцитов менее 1000/мкл и/или тромбоцитов менее 25000/мкл следующая доза треосульфана должна быть уменьшена на 1 г/м2.

В случае, если через 3 недели после очередного введения треосульфана количество лейкоцитов в периферической крови составляет менее 3500/мкл или количество тромбоцитов – менее 100000/мкл, то начало следующего курса должно быть отсрочено на 1 неделю.

Если по истечении этого срока показатели периферической крови не превысили указанных выше величин, то при монотерапии доза треосульфана должна быть уменьшена до 6 г/м2 поверхности тела пациента, а при комбинации с цисплатином – до 3 г/м2.

В случае, если после очередного введения треосульфана не было отмечено снижения количества лейкоцитов в периферической крови менее 3500/мкл или количества тромбоцитов менее 100000/мкл, при следующем введении треосульфана его доза может быть увеличена на 1 г/м2 поверхности тела пациента.

В большинстве случаев при условии ответа опухоли на терапию треосульфаном лечение состоит из 6 последовательных введений с 3-4 недельными интервалами. При отсутствии ответа на терапию, появлении признаков прогрессирования опухолевого процесса или развитии осложнений, не позволяющих использовать Треосульфан медак, введение препарата должно быть прекращено.

Треосульфан выводится почками. Следует проводить тщательный контроль показателей крови у пожилых пациентов и, в случае необходимости, корригировать дозу.

Инструкции по приготовлению раствора препарата

Содержимое одного флакона (1 г треосульфана) растворяется в 20 мл воды для инъекций. При приготовлении раствора Треосульфана медак для предотвращения проблем, касающихся растворения препарата, необходимо следовать приводимым ниже инструкциям:

1. Воду для инъекций нагревают до 25-30 °С (не выше!) на водяной бане.

2. Осторожно встряхивая флакон, добиваются отделения порошка от внутренних стенок флакона, после чего во флакон с препаратом добавляют 20 мл предварительно подогретой воды для инъекций. Тщательно и осторожно встряхивая флакон, порошок доводят до полного растворения.

При следовании этой инструкции вся процедура восстановления раствора не должна превышать 2 мин.

Полученный раствор треосульфана должен быть использован непосредственно после приготовления.

Со стороны системы кроветворения: лейкопения, нейтропения, тромбоцитопения, анемия. Миелосупрессия является ограничивающим дозу побочным эффектом. Обычно угнетение функции костного мозга обратимо. Восстановление показателей количества лейкоцитов и тромбоцитов происходит, как правило, через 28 дней после очередного введения треосульфана. Миелосупрессия носит кумулятивный характер.

Со стороны кожных покровов и кожных придатков: алопеция, пигментация кожи (пятна бронзового цвета), крапивница, эритема, склеродермит, псориатические бляшки.

Со стороны органов дыхания: в редких случаях развиваются аллергический альвеолит, пневмония и легочный фиброз.

Со стороны ЖКТ: тошнота, рвота.

Местные реакции: при экстравазации – боль, воспаление окружающей подкожной клетчатки.

Прочие: в редких случаях отмечены гриппоподобный синдром, парестезии, геморрагический цистит, снижение функции коры надпочечников (болезнь Аддисона) и гипогликемия. Описан один случай развития кардиомиопатии.

Передозировка

Симптомы при случайной передозировке – угнетение костно-мозгового кроветворения, тошнота, рвота и гастрит. Длительное применение или высокие дозы могут вызывать необратимое угнетение функции костного мозга. В случае передозировки препарат должен быть немедленно отменен.

Лечение симптоматическое. Антидот к треосульфану не известен.

Лекарственное взаимодействие

При одновременном назначении с треосульфаном ибупрофена и/или хлорохина возможно снижение противоопухолевого эффекта. Треосульфан медак совместим с физиологическим раствором и 5% раствором глюкозы

Особые указания

Лечение Треосульфаном медак следует осуществлять под контролем врача, имеющего опыт применения цитотоксических препаратов.

Терапия треосульфаном должна проводиться под тщательным контролем показателей периферической крови (не реже 1 раза в неделю).

Учитывая кумулятивный характер миелосупрессии, контроль показателей крови начиная с третьего курса терапии должен производиться с более короткими интервалами.

Это особенно важно при комбинации треосульфана с другими видами миелосупрессивной терапии, такими, как например, лучевая терапия.

В связи с возможным развитием геморрагического цистита, пациентам в течение 24 часов после инфузии треосульфана рекомендуется обильный прием жидкости. При появлении первых признаков экстравазации (жжение или болезненность в месте инъекции) инфузию треосульфана следует немедленно прекратить; оставшаяся часть препарата должна быть введена в другую вену.

При длительной терапии оральными формами треосульфана у 1,4% пациентов отмечено развитие острого нелимфобластного лейкоза.

Пациентам детородного возраста во время лечения и три месяца после окончания терапии треосульфаном, следует использовать надежные методы контрацепции.

При использовании треосульфана должны соблюдаться все обычные инструкции, принятые для применения цитотоксических препаратов. При попадании треосульфана на кожу или слизистые оболочки, их следует немедленно и тщательно промыть водой.

Влияние на способность к вождению автотранспорта и управлению механизмами

Некоторые побочные действия препарата, такие как тошнота и рвота, могут отрицательно влиять на способность управления автомобилем и выполнения потенциально опасных видов деятельности, требующих повышенной концентрации внимания и быстроты психомоторных реакций.

Беременность и лактация

Противопоказан при беременности и в период кормления грудью.

Пациентам детородного возраста во время лечения и три месяца после окончания терапии треосульфаном, следует использовать надежные методы контрацепции.

Применение в пожилом возрасте

Треосульфан выводится почками, поэтому следует проводить тщательный контроль показателей крови у пожилых пациентов и, в случае необходимости, корригировать дозу.

Условия и сроки хранения

Хранить в недоступном для детей, защищенном от света месте при температуре не выше 25 °С.

Срок годности – 5 лет.

Не использовать по истечении срока годности, указанного на упаковке.

Обнаружили ошибку? Выделите ее и нажмите Ctrl+Enter.

Источник: https://health.mail.ru/drug/treosulfan_medak/

Треосульфан-медак описание, лечение, цена, отзывы, инструкция по применению

Треосульфан медак (Treosulfan medac) - инструкция по применению

Препарат Треосульфан-медак возможно использовать для лечения, предварительно проконсультировавшись с врачом.

Формs выпуска

порошок для приготовления инфузионного раствора 1000мг

Изготовители

Бакстер Онкология ГмбХ

упаковано Медак ГмбХ (Германия)

Группа

Противоопухолевые средства разных групп

Состав лекарства

Действующее вещество: Треосульфан.

Показания к пременению

Паллиативное лечение эпителиальных опухолей яичников, FIGO, стадии II–IV как в режиме монотерапии, так и в комбинации с другими противоопухолевыми препаратами; в качестве монотерапии, как правило, используется при наличии противопоказаний к цисплатину; при отсутствии противопоказаний необходимо проводить комбинированное лечение, состоящее из треосульфана и цисплатина.

Противопоказания для применения

Беременность, период грудного вскармливания, глубокое и продолжительное угнетение кроветворения..

Возможные побочные действия

Ограничивающим дозу побочным эффектом при применении треосульфана является миелосупрессия, которая проявляется лейкопенией, тромбоцитопенией, снижением уровня гемоглобина и носит обычно обратимый характер.Восстановление показателей количества лейкоцитов и тромбоцитов происходит, как правило, через 28 дней после очередного введения треосульфана.

В связи с тем что эффект угнетения кроветворения является кумулятивным, контроль показателей крови, начиная с третьего курса терапии должен производиться с короткими интервалами. Это особенно важно при комбинации треосульфана с другими видами терапии, также подавляющими функцию костного мозга, такими как, например, лучевая терапия.

Кожа: умеренное облысение (алопеция) наблюдалось у 16% больных, пигментация кожи в виде бронзовых пятен — в 30% случаев.Описаны случаи крапивницы, эритемы, склеродермы и вызванного лечением псориаза.Легкие: в редких случаях развиваются аллергический альвеолит, пневмония и легочный фиброз.ЖКТ: тошнота с/или без рвоты отмечалась приблизительно у 50% пациентов.

Другие побочные реакции: в редких случаях отмечены гриппоподобные жалобы, парестезии, геморрагический цистит, болезнь Аддисона и гипогликемия. Нельзя полностью исключить из рассмотрения один случай развития кардиомиопатии, который был расценен как связанный с применением треосульфана.

Поскольку возможно развитие геморрагического цистита, пациентам рекомендуется пить много жидкости в течение 24 ч после инфузии.

Взаимодействие

У одного пациента наблюдалось снижение эффекта от применения ибупрофена/хлорохина при одновременном назначении с треосульфаном.Несовместимости отсутствуют или неизвестны.Треосульфан медак совместим с физиологическим раствором и 5% раствором глюкозы.

Способ применения

Внутривенно в виде непродолжительной инфузии в течение 15–30 мин.Треосульфан в режиме монотерапии назначают в дозе 8 г/кв.м поверхности тела 1 раз в 3–4 нед.Терапия Треосульфаном медак должна проводиться под тщательным контролем показателей периферической крови еженедельно.

Превышение дозы препарата

Симптомы: хотя нет опыта острой передозировки треосульфана, потенциально возможны тошнота, рвота и гастриты.

Длительное применение или чрезмерные терапевтические дозы могут вызывать угнетение кроветворения (угнетение функции костного мозга), которое иногда является необратимым.

Лечение: в случае передозировки препарат должен быть отменен, следует провести заместительную терапию препаратами крови и основные сопроводительные мероприятия.

Указания

Пациентам детородного возраста во время лечения и 3 мес после окончания терапии треосульфаном следует использовать контрацепцию.

При наступлении беременности в процессе лечения треосульфаном в обязательном порядке должна быть проведена генетическая консультация.

Во время приема препарата возможны тошнота и рвота, что оказывает влияние на способность управлять автомобилем и использовать механизмы.

Как хранить

Список Б. В защищенном от света месте, при температуре не выше 25 °C.

Способ отпуска

Отпускается по рецепту

Обратите особое внимание! Приведенная выше информация, предназначается только для врачей!

Источник: http://piluli-24.ru/content/treosulfan-medak

Треосульфан Медак инструкция

Треосульфан медак (Treosulfan medac) - инструкция по применению
ІНСТРУКЦІЯ

для медичного застосування препарату

ТРЕОСУЛЬФАН МЕДАК

( TREOSULFAN MEDAC )

Склад

діюча речовина: treosulfan;

1 флакон містить треосульфану 1 г або 5 г.

Лікарська форма

Порошок для розчину для інфузій.

Фармакотерапевтична група

Антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки. Код АТX L01A B02.

Показання

Застосовувати як монотерапію, так і в комбінації з іншими протипухлинними засобами для лікування епітеліального раку яєчника ІІ-ІV стадії за FIGO (як паліативна терапія).

Монотерапія треосульфаном показана лише у випадку, коли цисплатин протипоказаний.

В інших випадках треосульфан слід застосовувати разом із цисплатином.

Протипоказання

Підвищена чутливість до треосульфану. Наявне тяжке пригнічення діяльності кісткового мозку. Вагітність або період годування груддю.

Спосіб застосування та дози

Застосування треосульфану проводить тільки лікар, який має достатній досвід проведення протипухлинної терапії.

Препарат можна вводити лише шляхом короткочасної внутрішньовенної інфузії (протягом 15-30 хв).

Якщо не призначено іншого, при монотерапії доза для пацієнтів, яким попередньо не проводили хіміотерапію, становить 8 г треосульфану на 1 м2 площі тіла 1 раз на 3-4 тижні.

Пацієнтам, які раніше проходили курс лікування мієлосупресивними препаратами, отримували променеву терапію, у яких відзначено пригнічення функції кісткового мозку різного походження, ослаблену імунну систему, слід призначати треосульфан у початковій дозі не вище 6 г на 1 м2 площі поверхні тіла.

При комбінованій терапії разом з цисплатином доза треосульфану становить 5 г на 1 м2 площі поверхні тіла, яка застосовується як внутрішньовенна короткочасна інфузія 1 раз на 3-4 тижні.

Модифікація дози.

Якщо рівень лейкоцитів зменшився до 1 x 109/л і рівень тромбоцитів зменшивсяся до 25 х 109/л після введення треосульфану, наступну дозу препарату зменшити на 1 г на 1 м2 площі поверхні тіла.

У випадку, якщо через 3 тижні після чергового введення треосульфану рівень лейкоцитів у периферичній крові не перевищує 3,5 x 109/л, а тромбоцитів – 100 х 109/л, початок наступного курсу необхідно відкласти на 1 тиждень.

Якщо після закінчення цього терміну показники периферичної крові не перевищили вказаних вище величин, при монотерапії дозу треосульфану слід зменшити до 6 г/м2 поверхні тіла пацієнта, а при комбінації з цисплатином – до 3 г/м2.

Якщо рівень лейкоцитів не нижче 3,5 x 109/л, а тромбоцитів – не нижче 100 х 109/л після застосування треосульфану, дозу треосульфану можна збільшити на 1 г/м2 площі поверхні тіла.

Шлях введення.

Треосульфан 1000 мг (5000 мг) застосовувати для внутрішньовенного інфузійного введення після розчинення у 20 (100) мл води для ін’єкцій.

Треосульфан 1000 мг (5000 мг) сумісний з 0,9 % розчином натрію хлориду і 5 % розчином глюкози.

При введенні треосульфану слід бути обережним, як і при застосуванні інших цитотоксичних засобів.

При застосуванні препарату слід бути уважними для запобігання транссудації у місці введення, оскільки може виникнути біль і некроз тканини.

У разі транссудації слід негайно припинити введення і ввести препарат в іншу вену.

Тривалість застосування.

Якщо лікування ефективне і не спричиняє побічних реакцій, терапію проводити за 6 курсів. У разі відсутності ефективності, прогресування захворювання та/або виникнення побічних реакцій, що більше не можуть бути прийнятними (див. розділ «Побічні реакції») лікування слід припинити.

Примітка.

Після проведеної інфузії пацієнтам рекомендується вживати велику кількість рідини протягом
24 годин.

Особливості зберігання.

Відновлений розчин в оригінальному флаконі.

Після відновлення водою для ін'єкцій розчин залишається фізично і хімічно стабільним протягом чотирьох днів при кімнатній температурі. Мікробіологічний чинник має бути прийнятий до уваги.

Розчин для інфузій після розведення.

Розбавлений розчин відновленого розчину в 0,9% сольовому розчині або в 5% розчині глюкози залишатиметься фізично і хімічно стабільним у склі, мішку ПВХ та поліетиленовому мішку протягом 4 днів при кімнатній температурі. Мікробіологічні чинник необхідно приймати до уваги.

Залишки невикористаного розчину мають бути знищені.

Побічні реакції

Оборотна мієлосупресія є дозообмежувальним фактором токсичності.

Побічні реакції за частотою були розподілені на такі категорії:

Дуже поширені (≥ 1/10);

Поширені (≥ 1/100, < 1/10);

Непоширені (≥ 1/1000, < 1/100);

Рідко поширені (≥ 1/10000, < 1/1000);

Поодинокі (< 1/10000), невідомі (не можна оцінити на основі наявних даних).

Новоутворення доброякісні, злоякісні та неуточнені (включаючи кісти та поліпи)Непоширені :гострий нелімфоцитарний лейкоз, гострий мієлоїдний лейкоз, мієлома, мієлопроліферативні розлади, мієлодисплатичний синдром
З боку крові та лімфатичної системиПоширені:мієлосупресія (нейтропенія, тромбопенія, анемія).Дуже рідко:панцитопенія
З боку ендокринної системиДуже рідко:хвороба Аддісона
З боку метаболізму та харчуванняДуже рідко:гіпоглікемія
З боку нервової системиДуже рідко:парестезія
З боку серцевої системиДуже рідко:кардіоміопатія
З боку системи дихання, грудної клітини та середостінняДуже рідко:алергічна альвеолярна пневмонія, легеневийфіброз
З боку шлунково-кишкового трактуДуже поширені:блювання, нудота.Непоширені :стоматит
З боку шкіри і підшкірних тканинДуже поширеніалопеція, пігментні плями бронзового кольоруДуже рідко:еритема, кропив'янка, склеродермія, псоріаз
З боку нирок і сечовивідної системиДуже рідко:геморагічний цистит
Загальні порушення та порушення у місці введенняДуже рідко:грипоподібні симптоми, болючі запальні реакції тканин (у разі екстравазації)
З боку імунної системиРідко поширені:алергічні реакції
Інфекції та інвазіїПоширені:інфекція (вірусна, бактеріальна, грибкова)
З боку гепатобіліарної системиДуже рідко:жовтяниця, підвищення показників функції печінки

Новоутворення доброякісні, злоякісні та неуточнені (включаючи кісти та поліпи)

Під час довготривалої терапії треосульфаном, що приймали орально, спостерігалися гострий нелімфоцитарний лейкоз у 8 випадках (1,4 % з 553 пацієнтів) та гострий мієлоїдний лейкоз у
5 випадках.

З боку крові та лімфатичної системи .

Оборотна мієлосупресія є дозообмежувальним фактором токсичності, що проявляється у вигляді зниження рівня лейкоцитів, тромбоцитів та гемоглобіну.

Зазвичай рівень тромбоцитів та лейкоцитів повертається до попереднього рівня після 28 днів.

У разі наявності пригнічення кісткового мозку слід контролювати кров з коротшими інтервалами, починаючи з III курсу лікування. Це важливо, якщо паралельно застосовувати іншу терапію, що впливає на кістковий мозок, наприклад променева терапія.

З боку ендокринної системи .

Хвороба Аддісона спостерігалася в одному випадку.

З боку метаболізму та харчування.

Гіпоглікемія спостерігалася в одному випадку.

З боку нервової системи.

Парестезія спостерігалася в окремих випадках.

З боку серцевої системи.

В одному випадку кардіоміопатії, взаємозв’язок із треосульфаном не може бути повністю виключений.

З боку системи дихання, грудної клітки та середостіння .

В окремих випадках розвивались алергічна альвеолярна пневмонія, легеневий фіброз.

З боку шлунково-кишков ої системи.

Нудота з або без блювання спостерігалася у приблизно 50 відсотків пацієнтів.

З боку шкіри і підшкірних тканин .

Помірна алопеція спостерігалась у 16 % пацієнтів, на шкірі з’явилися пігментні плями бронзового кольору у 30 % пацієнтів.

З боку нирок і сечов ивідної системи.

У зв’язку з потенційним ризиком розвитку геморагічного циститу пацієнтам рекомендується вживати велику кількість рідини протягом 24 годин після інфузії.

Загальні порушення та порушення у місці введення.

У поодиноких випадках виникають грипоподібні симптоми, болючі запальні реакції тканин (у разі екстравазації).

Передозування

Хоча немає досвіду гострого передозування треосульфаном, нудота, блювання і гастрит може спостерігатися. Триваліше введення або надмірне терапевтичне дозування може призвести до мієлосупресії, яка іноді може бути незворотною. У цьому випадку лікування слід припинити, при необхідності зробити переливання крові. Терапія симптоматична.

Застосування у період вагітності або годування груддю

Досвід застосування препарату у період вагітності відсутній, а тератогенність препарату не виключена, його не слід призначати вагітним жінкам. Оскільки проникнення треосульфану у грудне молоко не виключено, застосування препарату у період вагітності або годування груддю протипоказане.

Чоловікам і жінкам репродуктивного віку, які застосовують треосульфан, слід користуватися контрацептивними засобами для запобігання заплідненню під час і щонайменше протягом 3 місяців після лікування препаратом.

Якщо вагітність настає під час або після лікування, пацієнти повинні отримати консультацію, щодо можливих наслідків.

Якщо після завершення терапії пацієнт бажає мати дітей, йому слід попередньо проконсультуватися у фахівця-генетика.

Ґрунтуючись на дослідженнях із застосуванням цитостатиків протягом 3 трьох місяців вагітності, можна очікувати виникнення вад розвитку приблизно у 10-15 % новонароджених, що значно вище, ніж спонтанне виникнення 2-4 %. Передбачається підвищення вірогідності викиднів.

Діти

Дані щодо безпеки та ефективності застосування препарату дітям відсутні, тому його не слід призначати цій категорії пацієнтів.

Особливі заходи безпеки

Приготування розчинів проводить кваліфікований персонал у спеціально призначених для цього приміщеннях!

При роботі з препаратом обов’язково слід користуватися рукавичками, масками та захисним одягом. Слід уникати потрапляння препарату в очі.

Вагітним не можна займатися приготуванням розчину треосульфану.

Слід дотримуватися особливої обережності при знищенні матеріалів які застосовували для приготування розчину.

Особливості застосування

До початку і під час лікування необхідно визначати рівні гемоглобіну, кількість лейкоцитів, тромбоцитів, активності АЛТ, лужної фосфатази, рівня білірубіну, концентрації сечової кислоти, потрібний постійний контроль функції нирок і легень. Необхідний регулярний огляд місць введення препарату (шкіри) для виявлення ознак кровотечі.

У разі контакту препарату зі шкірою або слизовими оболонками необхідне ретельне промивання водою або водою з милом.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або роботі з іншими механізмами

Під час лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом і роботі з іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації, уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Одночасне застосування треосульфану з ібупрофеном/хлорохіном знижує ефект останнього.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка. Треосульфан – проліки і належить до біфункціональних алкілуючих цитотоксичних препаратів. Препарат має широку антинеопластичну та антилейкемічну активність.

У дослідженнях in vitro була продемонстрована ефективність треосульфану при різних видах лейкемій, а також при раку яєчників та інших солідних пухлинах. За результатами досліджень на тваринах було показано, що лейкемічні клітини більш чутливі до треосульфану, ніж клітини людської солідної карциноми.

Після застосування треосульфан швидко і повністю абсорбується зі шлунково-кишкового тракту. Абсолютна біодоступність – 0,97 ± 0,18.

При фізіологічних умовах (рН = 7,4; температура тіла 37 °С) фармакологічно неактивний треосульфан з періодом напіврозпаду 2,2 години перетворюється (неферментативним шляхом) в активний проміжний продукт – моноепоксид, а далі у діепоксид (діепоксибутан), котрі мають здатність алкілувати нуклеофільні центри ДНК. Активні метаболіти треосульфану специфічно чинять пригнічувальну дію на гемопоетичні стовбурові клітини, Т- і В-лімфоцити, а також чинить цитотоксичну дію на ряд солідних і гемопоетичних пухлин.

Фармакокінетика. Після внутрішньовенного введення для треосульфану характерний швидкий розподіл з наступною елімінацією відповідно до кінетики першого порядку і періодом напіввиведення 88 хв. Приблизно 22 % введеної дози виділяється у незміненому вигляді з сечею протягом 24 годин, приблизно 90 % від цієї кількості – протягом перших 6 годин після введення.

Основні фізико-хімічні властивості

білий кристалічний порошок.

Несумісність

Треосульфан медак не слід змішувати з іншими лікарськими засобами, або розчинниками, окрім
0,9 % розчину натрію хлориду і 5 % розчину глюкози.

Умови зберігання

Зберігати при температурі не вище 25 °С у сухому, захищеному від світла та недоступному для дітей місці.

Упаковка. По 1 або по 5 флаконів безбарвного скла в картонній коробці з картону пакувального.

Виробник

Медак Гезельшафт фюр клініше Шпеціальпрепарате мбХ/Medac Gesellschaft fur klinische Spezialpraparate m.b.H.

Місцезнаходження

Театерштрассе, 6, 22880 Ведель, Німеччина/Theaterstrasse 6, 22880 Wedel, Germany.

Источник: https://MedTab.com.ua/treosulfan-medak/instrukciya/

Треосульфан медак :

Треосульфан медак (Treosulfan medac) - инструкция по применению

діюча речовина: treosulfan;

1 флакон містить треосульфану 1 г або 5 г.

Порошок для розчину для інфузій.

Антинеопластичні засоби. Алкілуючі сполуки. Код АТX L01A B02.

Здатність впливати на швидкість реакції при керуванні автотранспортом або іншими механізмами

Під час лікування необхідно дотримуватися обережності при керуванні автотранспортом і роботі з іншими потенційно небезпечними видами діяльності, що потребують підвищеної концентрації, уваги і швидкості психомоторних реакцій.

Упаковка

По 1 або по 5 флаконів безбарвного скла в картонній коробці з картону пакувального.

Поделиться:
Нет комментариев

    Добавить комментарий

    Ваш e-mail не будет опубликован. Все поля обязательны для заполнения.